Педагогічні цікавинки

 

Навчання вдома: практичні поради для батьків від практичного психолога

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ

 

1. Зараз діти, так само як і ми, під час карантину перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. Тобто, зараз діти потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

 

2. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “ Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.

 

3. Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.

 

4. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не педагог”.

 

Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ  вихователі і не вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати  і, найголовніше– ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми, наша дитина не дуже розумні і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.

 

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

 

1. День не має перетворюватись на суцільне виконання завдань. 

 

 2. У дитини має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.

 

Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів.

 

3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

 

4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

 

5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка Наше завдання – допомогти структурувати підхід до виконання завдань. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.

 

Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей.

 

6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?

 

Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після.

 

Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити зарядку з початку дня.

 

7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за виконання завдань – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до зони  навчання. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

 

ГОТУЄМО до ШКОЛИ МАЛЮКА і для батьків у яких першокласники.

 

У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення. Треба також пам’ятати , що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання.

 

1. Нам важливо, щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.

 

2. Треба, щоб для навчання було окреме місце. Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.

 

3. Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. 4. Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилинПотім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.

 

5. Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.

 

6. Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали: “Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.

 

7. Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки” – підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.

 

 

 

Адаптована консультація  Світлани Ройз


Заняття з розділу «Пропедевтичний курс навчання грамоти» для дітей старшого дошкільного віку.(розробила вихователь       Ростова Л.А.)


«Подорож  до Африки на повітряній кулі».

Мета: повторити і закріпити знання про звуки; закріплювати вміння знаходити місце звука  в слові, розрізняти  голосні,  тверді  та мякі   приголосні звуки,  виконувати звуковий аналіз 4-х, 5-фонемних слів, складати нескладні речення за схемою,  вміння розуміти навчальне завдання і виконувати його. Закріпити практичні  навички  користування комп’ютером. Сприяти розвитку фонематичного слуху.   Збагачувати словниковий запас дітей про зони Африки через ознайомлення з її тваринним і рослинним світом. Розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, увагу, правильну  поставу. Виховувати  інтерес до оточуючого світу  та до занять, уміння дружно працювати, допомагати один одному.

Матеріал. Демонстраційний моделі звуків,  3 повітряних кулі: червоного,  синього  та  зеленого  кольорів; паперові  кактуси зі схемами  на знаходження  місця  звука  у слові; паперові  квіти, ящірка, комар, макети  пустелі Сахара, річки  Лімпопо, клиновидні  підставки,  мультимедійний  проектор із зображенням  Джунглів, сюжетна  картина  «Зимові  забави», екран.

                        Роздавальний: каси, ноутбуки із завданнями   «Лікар  Айболить»,  «Звуковий  аналіз  слів», квітки з картинками, піднос, паперові дощечки зі схемами  речень,  картки-схеми  для  виконання  звукового аналізу  слова  «комар».

                                              Хід  заняття
I  - Діти,  підійдіть до  віконця  і  подивіться:  все  навколо  замерло,  немов погрузилось  у  довгий  сон,  на вулиці  холодно  і  від  цього становиться  трішки  сумно,  бо  в  Україні  зараз  зима.   Ось  би  зараз  погрітися  на сонечку,  як  влітку! 

- Як  ви  вважаєте,  в  якої  країні зараз літо? (в Африці).  А  що, якщо  ми прямо  зараз  відправимось до Африки?  Але  на чому  ми  туди подорожуємо?  На чому,  на ваш погляд,  можна  добратися до  Африки? (пропозиції дітей).

II- Ой,  здається,  у мене  зявилася  чудова  ідея!  А  що,  якщо  відправитися  туди на  незвичайному виді  транспорту - на  повітряній  кулі?

- В  одну  кулю  ми не помістимось,  але у нас їх аж  цілих 3!

 (у різних куточках кімнати розміщені  3 повітряних кулі:  червоного,  синього та зеленого кольорів).  

 

- Скоро ми вирушимо в подорож, але не забувайте, що найголовніше – це допомагати один одному, бути  добрими, чуйними і сміливими!

- Але, спочатку треба придбати квітки (показую коробку з білетами, на яких зображені предмети, що починаються з голосних, твердих та м’яких приголосних звуків  (тістечко, вуж,  апельсин, шуба,  павук, оса, ліс, мішок, машина, ананас . Діти обирають собі квітки).

 

- А знаходити  місце  в своєму   шарі   ви   будете  по  1-му  звуку  слова,  яке відповідає  зображенню  на картинці. Підказкою для вас буде позначка на повітряній  кулі.  Подивіться  кожний  на свою картинку, визначте 1-й  звук  у своєму слові  і  займіть місце  на своєї кулі.

- Але  кулі не полетять,  поки  ми  не переконаємося,  чи  вірно ми знайшли місця.  Давайте  один  одного  перевіримо,  чи всі правильно  відшукали  своє  місце. Піднімітьсвої білетики  з  картинками,  щоб  було  видно  всім.

- Чи всі правильно  відшукали  своє  місце?

- Андрійку,  чому ти  сів  на  червону  кулю? (запитую про це по однієї  дитині  з  кожної  кулі).   (Якщо  хтось  із  дітей  помилився,  то  кажу: «Мені  здається, що  хтось  сів не  згідно з білетом»,  та розбираємо  й виправляємо  помилку  всі  разом).

(Діти підходять до своїх  літальних апаратів)

- Що допомагає тому, щоб наші кулі рухалися швидше? (вітер)

- Давайте покажемо, як вітер дме.  Повторюємо разом зі мною рухи та дії:                                                                                                                                                       

                                 Дихальна   вправа  «Вітерець»
Я вітер сильний, я лечу,
Лечу туди, куди я хочу (руки опущені, ноги злегка розставлені, вдих черезніс)
Хочу наліво посвищу (повернути голову ліворуч, губи трубочкою і подути)
Можу  я подути вправо (голова прямо, вдих, голова направо, губи трубочкою, видих)
Можу вгору (голова прямо, вдих через ніс, видих через губи трубочкою, вдих)
І в хмаринки – дую сильно, без зупинки (опустити голову, підборіддям торкнутися грудей, спокійний видих через рот)
Сильніше дую, задуваю,  і  всі хмаринки розгоняю! (кругові рухи руками).
Повторити 3-4 рази.

Ось ми і кудись прилетіли.  (Підходимо до макету пустелі Сахара).


                      
 

- Так це ж пустеля  Сахара – сама велика  пустеля у  світі! Тут сухо і  жарко  і  майже нічого не росте, крім кактусів;  тільки:
 Завиває вітер - [у].
Шарудить пісок - [ш].
Повзають і свистять змії - [с].                                        

 - Що ми  вимовляли тільки що? (звуки). 
- Ой,  подивіться:  ящірка  приповзла. 


                                 

Вона  каже,  що ці   кактуси  можуть розквітнути,  якщо ми  виконаємо завдання. 
- Пригадайте  ще раз,  як свистять змії?  ([с])?   Подивіться  знов  на  свої  квітки  та  визначте, чи є у назвах ваших предметів  звук [с]?   Який звук  [с],  голосний чи приголосний?  Чому ви так вважаєте?  

- А зараз визначте  місце звука  [с]  в   слові,  яке  відповідає  зображенню на вашій  картинці   і покладіть свій  білет  на кактус з відповідною  схемою.

(На  макеті пустелі – багато кактусів  з різними варіантами схем)

 

(Якщо  завдання  виконано правильно,  прикріплюю  квіточку на кактус)

- Подивіться,  яка  краса!  Наші  кактуси  і  насправді розквітнули!

-  Це завдяки  тому, що ви всі молодці,  добре  впоралися із завданням!

 -  Але  все ж таки тут дуже  жарко!  Ось  биде-небудьосвіжитися! Треба  рухатися  далі.  (підходимо до  макету річки  Лімпопо, біля  якої  розміщені  клиновидні  підставки,  які  призначені  для профілактики сколіозу,  а  також картки-схеми  для звукового  аналізу  слів  та  каси).

 

-  Дивіться,  це  ж річка Лімпопо! Як  тут  свіжо, можна  і освіжитися,  і погрітися  на сонечку!  Але  чуєте якийсь  звук? (з-з-з). Хто  це може бути? (здогадки  дітей),    (непомітно достаю  комара  з-під камінця  біля річки).


                                                  
 

- Так  це ж комар!  Він-то і хоче вкусити  когось з нас!  Ой!  Та їх  тут так  багато і всі  вони небезпечні!  Послухайте,  комарі улетять       тільки  тоді, коли ми зробимо звуковий  аналіз  слова «комар»!   Ви дуже розумні діти, а тому  не боїтесь комарів та із  задоволенням  виконаєте звуковий  аналіз  слова «комар»! Лягайте зручніше  на  лежаки і виконайте звуковий  аналіз  цього слова.


                                          
 

(Після  того, як всі  виконають звуковий  аналіз  слова,  викликаю одну дитину викласти виконане  завдання на схему  біля  дошки).

- Давайте  зараз  перевіримо,  чи всі з вас вірно впоралися  із завданням? (дітям по черзі задаються запитання: назви 1-й звук. Чому ти вважаєш, що звук [к] приголосний? Який він, твердий чи мякий? Назви 2-й звук. Чому ти вважаєш, що звук [оголосний? і т.д.)

- Скільки голосних звуків у слові «комар»? (2).  Скільки приголосних?(3).

- Скільки  твердих  приголосних? (3).  Скільки мяких приголосних? (їх  немає  у цьому слові).

- Ну ось,  комар і улетів,  а  інших  комарів  зїсть ця  жабка;  вони  вже  небезпечні!  Ми ж всі трішки  освіжилися  і  можемо рухатися далі.

 III- Давайте подивимось, що ж нас чекає далі?  (відкриваю екран з картинкою «Джунглі»  за допомогою мультимедійного проектора).

- Що це? (ліс). А хто  знає,  як називається африканський ліс? (Джунглі).

- Хто живе у Джунглях?

- А мавпочки приготували для нас завдання-сюрпризи на комп’ютерах.    Займіть місця  за столами.

 - Відкрийте комп’ютери, натисніть на клавішу «пробіл»,  наведіть курсор на квадратик.

- Ми  всі  потрапили  у світ  Джунглів!

- Покрутіть колесо комп’ютерної миші до себе.

- Як ви вже здогадались, треба виконати звуковий аналіз слів,  зображення  яких є на картинках,  шляхом  перетягання  позначок-фішок у  клітинки схеми  за допомогою комп’ютерної миші.  (У дітей  різні  картинки).                                                                                                                                                                                                                                                                     - Чуєте  якийсь шум?  Хто ж це може бути? Давайте спробуємо обережно,  лише  одними очима,  пошукати, хто ж це розшумівся?

                                                       Зорова гімнастика 
                 Раз - наліво, два - направо,
                 Три - наверх, чотири - вниз.
                  Дивимось тепер по колу, 
                  Бачити щоб краще світ.
                  Погляд ближче  всі направимо,

                  Працювати очі  ми заставимо,

                  Щоб побачити скоріше:

                   Хто сховався в  темній тиші?

(Прокручую  колесо миші до себе,   на  екрані -  завдання «Лікар  Айболить»).

- Так  це ж лікар Айболить! До нього записались  на прийом звірі. 

  

- Хто це? (лев).

- Хто це? (тигр).

- Хто це? (удав).

- Утворилася черга.  Але звірі не можуть визначити,  хто з них 1-й, хто 2-й, а хто – останній.  Допоможемо їм?  Розташуйте звірів у чергу.  А допоможуть  нам  в  цьому  схеми  та  комп’ютерна  миша.

- Бачите,  як ми швидко впоралися  із завданням!  Що б звірі без  вас робили? 

- Ну і  жарко ж в Африці і ми  всі дуже зігрілися,  але не  треба забувати, що у нас  на Україні  зараз зима  і ми, нажаль,  повинні повертатися додому.

- Як  же нам  вибратися із Джунглів?  Вставайте, ходімо далі.

(підходимо до поламаної доріжки).

 

- Так  це ж доріжка, яка виведе  нас із Джунглів! Але її хтось  зруйнував. Треба її відремонтувати! А  ось і дощечки  від  неї. Подивіться уважно  на  них.  (вказую на квадратики-дощечки  з готовими схемами речень – 30 схем).

- Що зображено на кожній  дощечці? (схема  речення).

- Ми  відремонтуємо  цю доріжку,  якщо виконаємо  завдання. 

  (розміщую  картину  «Зимові розваги»)

- Як ви вже здогадалися, треба скласти речення  за  цією картиною.

- Подивіться  уважно на картину.  За цією  картиною можна  скласти багато різних  речень, наприклад, про цих дітей,  про дятла, про зайчика  і ще деякі речення.

- Хто б хотів скласти речення про зайчика?

- Хто б хотів скласти речення про цих дітей?

-  А то б хотів скласти речення про цих дітей? (і так далі:  про дятла,  про сніговика,  про білочку,  про сонце,  про  пташок… .)

- Ну  що,  починаємо працювати!

- Складіть кожний своє речення,  а потім підберіть до нього дощечку  з відповідною  схемою.  Даю вам одну хвилину! 

- Ну що, настав час послухати ваші  речення. Станьте в рядочок зі своїми картинками та схемами.

 - Тільки  умова  така:  уважно  слухайте  відповіді  товаришів,  а то дощечки не складуться!

- Маша,  яке  речення  ти склала?   Яку обрала  до нього схему?

- Діти, чи вірно впоралася із завданням Маша?

- Маша, поклади свою дощечку на доріжку.  (І так далі: діти промовляють речення,  які склали,  підбирають схему  та по черзі  викладають на доріжці одну дощечку за іншою).

 

 - Ну що, доріжка відремонтована! Давайте зараз один за одним  перейдемо  по доріжці.  Ходімо!

- Подивіться,  ми по цій доріжці повернулись назад до нашого дитячого садка!

IV. - Давайте зараз поділимося  своїми враженнями.

- Яке завдання, на  ваш  погляд  було  найцікавішим?  А яке завдання  вам  показалося складним! 

- Але найголовнішим було те,  що ми працювали  дружно, разом і    тільки  дружба допомагає вирішувати  всі завдання